сучасна...
    традиційна...
      інноваційна...
Переяслав-Хмельницька
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІст. №5

офіційний шкільний сайт
Адреса: 08403, Київська обл.,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул. Космонавтів 22
Телефон:
7-21-49 (Секретар)
E-mail:
zooch5@ukr.net
Меню сайта
 
Інформація
 
Дозвілля
 

Інформаційний каталог

Головна » Статті » Українська мова [ Додати статтю ]

Складне речення

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складне речення складається з двох або кількох простих, об'єднаних за змістом та інтонацією.

Складне речення поділяється на:

складне речення

1.

2.

3.

1. сполучникове може бути:
 
2. безсполучникове може бути:
 
3. складна синтаксична конструкція може бути:
 

СПОЛУЧНИКОВЕ, БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ

За видами поєднання своїх частин складні речення поділяються на:

У сполучниковому складному реченні всі частини речення поєднуються за допомогою сполучника або сполучникових слів.

У бесполучниковому- частини речення поєднані за допомогою інтонації.

У складній синтаксичній конструкції (складному реченні з різними видами зв'язку), частини речення поєднуються як за допомогою сполучника, так і за допомогою інтонації.

СКЛАДНОСУРЯДНІ І СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ

За характером граматичного зв'язку між частинами складні речення поділяються на:

СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складносурядне речення- це речення, частини якого рівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сурядних сполучників: Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І.Драч).

Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності:

Складносурядне речення з єднальними сполучниками

У складносурядних реченнях може виражатися:

Складносурядне речення з протиставними сполучниками

У складносурядних реченнях з протиставними сполучниками може виражатися:

Складносурядне речення з розділовими сполучниками

У складносурядних реченнях з розділовими сполучниками може виражатися:

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядне речення- це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.

Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.

Напр.: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа)- для чого посадив?

Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види:

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Підрядні означальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.

Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).

В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).

Окремо виділяються займенниково- означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).

Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

Підрядні з'ясувальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.

Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.

Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

Складнопідрядні речення з підрядними обставинними

Підрядні обставинні речення- це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.

Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядні речення місця

Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).

До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).

Підрядні речення часу

Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.

Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).

Підрядні речення способу дії і ступеня

Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?

Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.

Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).

Підрядні порівняльні речення

Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі).

Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними (Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).

Підрядні речення причини

Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.

Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

Підрядні речення мети

Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай.

Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

Підрядні умовні речення

Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.

Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).

Підрядні допустові речення

Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

Підрядні наслідкові речення

Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.

Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).

До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

Складнопідрядне речення може включати кілька підрядних.

Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші- підрядному чи різним підрядним.

Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність.

ПОСЛІДОВНА ПІДРЯДНІСТЬ

Послідовна підрядність- це поступове підпорядкування, коли перше підрядне речення залежить від головного, друге- від першого підрядного і так далі.

Напр., речення Тоді він починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед ним у ці години (С.Скляренко) можна розглянути так:

ПАРАЛЕЛЬНА ПІДРЯДНІСТЬ

Паралельна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного головного, але пояснюють у ньому різні члени речення або один і той же , тільки по-різному і відповідають на різні питання.

Напр., речення Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі,- змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л.Костенко) можна розглянути так:

ОДНОРІДНА ПІДРЯДНІСТЬ

Однорідна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного й того ж слова головного речення і відповідають на одне і те ж питання.

Напр., речення Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Горецький) можна розглянути так:

КОМБІНОВАНА ПІДРЯДНІСТЬ

Комбінована підрядність- це підпорядкування різного характеру.

Напр., речення Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І.Нечуй-Левуцький) можна розглянути так:

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Безсполучникове речення- це речення, частини якого пов'язуються без сполучників і сполучних слів.

Засобом зв'язку між частинами безсполучникового складного речення виступає інтонація (Учи азбуку- прийде хліб у руку).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ

За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види: з однорідними (однотипними) і з неоднорідними (різнотипними) частинами:

Складне речення з однорідними частинами характерізується граматичною незалежністю одного простого речення в ньому від іншого.

Складне речення з неоднорідними частинами поєднує незалежне і підпорядковане йому речення, що приєднується безсполучниково.

Безсполучникові складне речення з однорідними частинами

Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями, тому між їх частинами існують ті самі синтаксичні відношення, що й між частинами складносурядних речень (одночасність подій, явищ, станів; послідовність; причинно- наслідкова залежність тощо):

Безсполучникові складне речення з неоднорідними частинами

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складнопідрядними реченнями, тому синтаксичні відношення між їх частинами в основному нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення (причиново- наслідкові, умовні, з'ясувальні):

СКЛАДНА СИНТАКСИЧНА КОНСТРУКЦІЯ

Складна синтаксична конструкція- це складне речення з різними видами зв'язку.

У такому реченні його частини сполучаються між собою як сполучниковим (сурядним, підрядним), так і безсполучниковим зв'язком.

ТИПИ СКЛАДНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Існують різні типи складних синтаксичних конструкцій. Ось два з них:

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

  1. Доведіть, що речення складне, знайшовши граматичні основи простих речень, що входять до його складу.
  2. З'ясуйте вид складного речення за характером зв'язку у ньому простих речень- сполучникове (складносурядне чи складнопідрядне), безсполучникове чи складне речення з різними видами зв'язку.
  3. Охарактерізуйте названий тип складного речення:

4. Поясніть розділові знаки.

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій.- Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно."
(Ю. Мушкетик).

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.

ДІАЛОГ

Пряма мова може передаватися у формі діалогу.

Діалог- це розмова між двома особами. Різновидом її може бути полілог- розмова кількох осіб.

Слова кожного учасника діалога називаються реплікою. Напр.:

НЕПРЯМА МОВА

Для передачі чужого мовлення використовується також непряма мова.

Непряма мова не зберігає особливостей чужого мовлення, а передає лише основний зміст повідомлення.

У непрямій мові не зберігаються особливості живого спілкування- звертання, вигуки, модальні частки, наказовий спосіб дієслова-присудка, оклична або питальна інтонація.

Непряма мова передається складнопідрядним реченням, у якому головне речення передає слова автора, а підрядне передає чуже мовлення (і своє власне) як непряму мову.

Порівняйте:

Пряма мова: Дівчинка грайливо відповіла: "Я вже доросла."

Непряма мова: Дівчинка грайливо відповіла, що вона вже доросла

ЦИТАТА

Цитата - це точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту.

Цитата використовується для підтвердження або пояснення власних думок чи отстоювання суперечливих наукових положень. Цитата супроводжується вказівкою на її джерело.

Є різні способи цитування- у формі прямої і непрямої мови.

Цитата у формі прямої мови вводиться словами автора. Напр., "Володимир Ілліч Ленін колись сказав: "Треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися".

Цитата у формі непрямої мови вводиться як підрядне речення. Це може бути закінчений невеличкий текст чи речення або частина речення (За словами О.С.Мельничука, "основною одиницею мовлення в усіх мовах є речення").

У складне речення цитата вставляється словами автора або за допомогою вставних слів, що виражають належність думки.

СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ

  1. Доведіть, що це речення з прямою мовою, назвавши слова автора і пряму мову.
  2. Визначіть, чим виражені слова автора і пряма мова (простими чи складними реченнями, текстом).
  3. Зробіть синтаксичний розбір кожного речення (див. синтаксичний розбір простого і складного речення).

Складне речення

Категорія: Українська мова | Додав: Evrial (19.10.2011)
Переглядів: 45924 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.0/30
Всього коментарів: 1
Залиште ваші враження. Ми завжди раді новим відгукам!
1 Софа ;)   (14.01.2014 19:18)
класная шткука яб так сказла очень помогла )))))

Ім`я *:
Email:
Код *:
Форма входу
Логін:
Пароль:
 
Корисні посилання











 
Педагогічна преса
 

ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м.Переяслава-Хмельницького - Україна © 2014
Створити сайт безкоштовно


Украинский портАл каталог сайтів Общественные науки в каталоге сайтов