сучасна...
    традиційна...
      інноваційна...
Переяслав-Хмельницька
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІст. №5

офіційний шкільний сайт
Адреса: 08403, Київська обл.,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул. Космонавтів 22
Телефон:
7-21-49 (Секретар)
E-mail:
zooch5@ukr.net
Попередній
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testsimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testsimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
  • testimage
    testimage
    testimage
    testimage
Наступний
Меню сайта
 
Про школу
 
Дозвілля
 
Корисні посилання




Ми знаходимось тут
 

На допомогу вчителю

Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів

Одне із завдань дидактики полягає в активізації загального розвитку молодших школярів, у створенні спеціальних умов для підвищення загальноосвітнього рівня розвитку.

Пошук навчальних задач, які б найбільше сприяли розвиткові дитини, її інтересу до навчання, — одне з актуальних завдань теорії навчання. Правильно поставлена навчальна задача активізує пізнавальну діяльність учня, забезпечує успішність оволодіння ним знаннями.

Основою розвитку та формування позитивних мотивів навчання стає навчальна діяльність, розвиток пізнавальних інтересів у навчанні. Учитель, який володіє педагогічною майстерністю, який добре розуміє спільні інтереси класу, індивідуальні особливості та нахили учнів, завжди знаходить методи та прийоми активізації пізнавальної діяльності. Він уміло пов’язує зміст матеріалу з особистим досвідом учнів, що активно сприяє розвиткові пізнавального інтересу. Дітям стає ближчим, більш зрозумілим, цікавішим зміст уроку.

У розвитку пізнавальної активності психологи розрізняють кілька рівнів. Так, І. І. Родак виділяє два види активності: відтворювальну та творчу. Відтворювальна активність ґрунтується головним чином на наслідуванні: учень діє за вказівкою вчителя, не вносячи в розумову діяльність елементів самостійності та ініціативи, тому вона не викликає глибокого і стійкого інтересу… Інтерес, пише Г. І. Щукіна, як «сповнений думки», не може виникати і розвиватись, коли немає розумової активності, спонукання для роздумів. Такої самої думки додержується і П. І. Размислов, наголошуючи, що інтерес з’являється і підтримується там, де є елементи творчості.

Однак дитину може захопити і відтворювальний процес діяльності. З цього приводу О. М. Леонтьєв стверджував, що, оскільки дитині властива потреба в діяльності, вона може задовольнятись самою діяльністю, безвідносно до її результатів.

Активність у навчанні пов’язана із цілеспрямованою розумовою чи фізичною (або тією й іншою разом) роботою з оволодіння знаннями та способами діяльності. Наявність мети, її усвідомлення є надзвичайно важливою умовою для ефективного навчання. Але ця умова ще не є достатньою, оскільки вчитель може поставити перед учнем мету, але не сформувати потребу в її досягненні. У подібних випадках розраховувати на успішну діяльність учня не можна. Щоб процес протікав результативно, необхідно підвести школярів до усвідомлення протиріч між пізнавальною потребою, яка виникла, та можливістю її задоволення з допомогою наявних знань. На основі потреби формується мотив діяльності. Активне навчання завжди пов’язане з його мотивом. Кожному педагогу важливо пам’ятати, що якщо немає мотиву, то немає і не може бути діяльності. Це закон, порушення якого призводить до безплідності всієї роботи. Під час оволодіння системою знань та способами діяльності школяр може проявити пізнавальний інтерес на різних рівнях: у вигляді допитливості, епізодичного усвідомленого прагнення пізнати нове, розширене та поглиблене знання, стійкого прагнення до постійної розумової діяльності.

Як же у практиці навчання здій­снюється формування мотиву пізнавальної діяльності? Варто відзначити, що за останні роки в досвід учителів увійшло багато прийомів формування у школярів потреби в  активній пізнавальній діяльності. Можна назвати такі прийоми, як опора на життєвий досвід учнів, зв’язок із життям, демонстрація дослідів та моделей, використання ТЗН. Особливе місце серед способів формування мотиву активної пізнавальної діяльності посідає здійснення проблемного підходу в навчанні.

Залежно від ступеня участі учнів у роботі можна говорити про різні рівні проблемності:

1.           Рівень несамостійної (звичайної) активності;

2.           Рівень напівсамостійної активності.

3.           Рівень самостійної активності.

4.           Рівень творчої активності.

Організація діяльності учнів з усвідомлення теми уроку як навчальної проблеми та її розв’язання є одним зі шляхів формування мотиву активної пізнавальної діяльності.

Мотив діяльності формується на всіх етапах процесу навчання. Але особливого значення набуває його формування на початковому етапі процесу пізнання, на етапі вивчення учнем нового навчального матеріалу. Тут перш за все має значення цілеспрямована підготовка школярів до засвоєння нового матеріалу. І. П. Павлов назвав цей момент «стартовим», оскільки дійсно організм людини повинен бути готовим до здійснення діяльності, тільки тоді ця діяльність буде успішною. Урахування цієї закономірності для навчання є дуже важливим.

Часто досвідчені вчителі з метою формування мотиву діяльності використовують прийоми емоційного впливу на школярів. Ефективне навчання передбачає подолання пасивності школярів у навчанні. У подоланні цієї байдужості вирішальне значення мають не лише знання, якими володіє учень, а і його інтерес до питання, що розглядається, його суб’єктивне ставлення до нього.

Пізнавальний інтерес не лише активізує розумову діяльність у певний момент, але й спрямовує її до подальшого розв’язання різних задач. Стійкий пізнавальний інтерес формується різними засобами. Одним з них є цікавість. Елементи цікавості, гра, усе незвичайне, несподіване викликає у дітей багате на свої наслідки почуття здивування, живий інтерес до процесу пізнання, допомагають їм засвоїти будь-який навчальний матеріал.

Шляхи формування навчальних інтересів в учнів початкових класів

         Забезпечувати максимальну відповідність змісту програмового матеріалу розумовому розвитку учнів, правильно співвідносити елементи нового й старого в змісті навчальної інформації, використовувати додаткові відомості на уроках тощо.

         Застосовувати різноманітні за своїм функціональним змістом види навчальної діяльності, організовувати на уроці роботу творчого характеру, у процесі якої створюються сприятливі умови для виявлення активності, ініціативи й самостійності школярів.

         Організовувати на уроках колективну діяльність (взаємне навчання), у ході якої учні включаються в багатопланову безпосередню взаємодію один з одним, що активно допомагає ­самоствердженню дитини в класному колективі.

Оскільки активність людини виявляється в діяльності, навчальна активність виражається в системі спеціальних навчальних дій такого програмного змісту, який учням потрібно засвоїти. Проте це не єдина сфера виявлення активності дитини. Ще більше потрібна активність у праці високого творчого рівня, яка супроводжується докладним, усебічним аналізом змісту завдання, конструктивними способами його виконання, передбаченням кінцевого результату. За такої організації навчання школяр звертається до відомих йому операцій тільки тоді, коли проаналізує навчальну роботу в цілому.

Польські дидакти підходять до розв’язання питання про вдосконалення навчального процесу на уроці з позицій посилення активізації навчальної діяльності учнів також з допомогою проблемного навчання. Структура такого уроку передбачає перевірку домашнього завдання, створення проблемної ситуації та постановку основної проблеми, встановлення плану роботи та формулювання основних ідей розв’язання, систематизацію та закріплення нових знань, використання їх у новій ситуації в школі та вдома.

Але проблемність — не єдиний засіб активізації навчання.

Найважливішими психологічними передумовами позитивного ставлення школярів до навчання є наступні:

1.           Навчальний матеріал сам по собі викликає допитливість, «інтерес», або вчитель спеціальними прийомами збуджує цю допитливість.

2.           Навчальний матеріал є чимось корисним в уяві учня, може бути використаний у тому чи іншому цікавому для нього плані.

3.           Навчальний матеріал збуджує в дітях «спортивні» емоції. У цьому випадку дитина прагне оволодіти ним не стільки через допитливість чи усвідомлення користі, скільки через своєрідний спортивний азарт — прагнення подолати черговий бар’єр в оволодінні предметом.

4.           Вплив учителя, батьків.

5.           Загальна атмосфера дружньої, злагодженої роботи на уроці.

6.           Особисте усвідомлення необхідності вчитися, дитяче самолюбство, почуття власної гідності школяра, яке штовхає його на подолання власної інерції, щоб бути не «гірше за інших», хоча, можливо, сам предмет в уяві дитини не такий уже й цікавий, потрібний та корисний.

7.           Успішність трудових зусиль школяра: всіляка праця приваблива лише тією мірою, якою вона успішна. Успішна робота сама збуджує прагнення до її продовження, до успішного завершення. Навпаки, безуспішні зусилля розчаровують, роблять навчання непривабливим та навіть можуть навіяти неприязнь до нього.

8.           Стимулює навчальну діяльність школяра і те, якщо оточуючі, й у першу чергу вчитель, уважні до його трудових зусиль, справедливо оцінюють їх та своєчасно приходять на допомогу. Усе це піднімає робочий настрій, окрилює школяра та активізує навчальну роботу.

Як відомо, важливе значення для збудження інтересу до навчальної діяльності мають форми її організації — як індивідуальні, так і колективні.

Робота без мети — нецікава. А та діяльність, яка пов’язана з перспективою, «завтрашньою радістю»,— завжди цікава. Школярі старанно вчаться тоді, коли добре розуміють завдання освіти, коли бачать у перспективі роботу, що потрібно виконати, і ступінь розвитку, якого вони досягнуть після закінчення навчання.

Становлення і розвиток інтересу до навчальної діяльності у загальному плані відбувається під впливом як суб’єктивних, так і об’єктивних чинників, оскільки інтерес перебуває у подвійній залежності.

Під чинниками, що викликають інтерес до навчальної діяльності, ми розуміємо сукупність предметів і обставин, які мають внутрішньо якісну та кількісну визначеність і зумовлюють певне ставлення людини до здобування знань.

Властивостями людини, що становлять суб’єктивний чинник інтересу, є її потреби. Це не що інше як закладена в нас природою і суспільством програма життєдіяльності, це ставлення людини до природи, до навколишньої дійсності, до інших людей.

Важливість формування пізнавальних інтересів у наш час визначається ще й тим, що, по-перше, знайдений тісний зв’язок між інтересом до знань, з одного боку, та здібностями, пам’яттю та іншими властивостями особистості — з іншого. По-друге, пізнавальні інтереси надають смисл не лише навчанню, але й життю в цілому. Якщо у людини немає пізнавальних інтересів, місце останніх посідає інтерес до речей, порожніх розваг, тобто відбувається збідніння особистості.

Цілком справедливими є вимоги організовувати діяльність учнів так, щоб вона призводила до переживання позитивних емоцій, тобто до успіху. Але це не означає абсолютного виключення негативних емоцій. Останні потрібні для мобілізації сил, для контрасту, але ніяк не для пригнічення особистості та визнання свого безсилля. Важливим є не лише успіх, але й ступінь вірогідності його досягнення. Важко зацікавити діяльністю, спрямованою на досягнення мети, яка здається заздалегідь недосягненою. В уяві учнів важке та нецікаве здебільшого ототожнюються: нецікаве вважається важким, і навпаки.

Ступінь пізнавальної активності учня може бути різноманітним.

Найвищий. Учень працює самостійно, в силу наявних інтересів та бажання вчитися. Його активність на уроці є наслідком працелюбності, потреби у знаннях. Роль учителя зводиться до того, щоб допомогти учневі раціонально розподілити свій робочий час, навчити раціональних прийомів розумової діяльності.

Високий. Учні активно вивчають матеріал, але під керівництвом учителя, який мобілізує їхню діяльність, допомагаючи долати труднощі, стати вольовими, цілеспрямованими.

Середній. Учні прагнуть засвоїти зміст, але відволікаються, стають неуважними в силу різних причин: недостатньої працездатності, невисокої мотивації навчання, слабкості нервової системи тощо. Учитель у цих умовах повинен добре розуміти причини відволікання учнів та заздалегідь спланувати профілактичні засоби впливу.

Низький. Увага учнів переключається на інші об’єкти. Вони не можуть тривалий час зосередитися на поясненні вчителя, книзі, практичних заняттях, самостійній роботі. Але учні усвідомлюють навчальну задачу та розуміють необхідність її розв’язання. Зазвичай такі учні по­требують організації спеціально розроблених для них додаткових занять.

Найнижчий. Навчальна задача не визначає діяльності учня. Він за­своює матеріал через необхідність учитися, тому що вчитель, батьки, дорослі змушують учитися, а не в силу внутрішніх прагнень та стимулів. Активність учня спрямована на інші види діяльності, які не стосуються навчального процесу. Як правило, такі учні погано вчаться, тому до них необхідно застосовувати індивідуальний підхід.


Отже, принцип свідомості та активності навчання висуває до вчителя наступні вимоги:

1.           Знати ознаки, які визначають свідоме розуміння, свідоме ставлення та ступінь пізнавальної активності учнів.

2.           Створювати умови для формування розумових дій, операцій, які сприяють усвідомленому засвоєнню матеріалу.

3.           Вивчати мотиви навчання та передбачати у процесі навчання фактори, які здійснюють позитивний вплив на виховання позитивного ставлення до навчання та навчальних занять, школи, вчителів, друзів.

4.           У процесі підготовки та проведення навчальних занять треба спеціально планувати способи та прийоми підвищення пізнавальної активності, формування стійкої уваги та працездатності.

 

Форма входу
Логін:
Пароль:
 
Карта сайта
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Годинник
 >
Педагогічна преса

ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м.Переяслава-Хмельницького - Україна © 2017



Украинский портАл каталог сайтів Общественные науки в каталоге сайтов